Історія кафедри внутрішньої медицини

Історія кафедри внутрішньої медицини цікава, багатогранна, тісно пов'язана і переплетена з історією Харківського університету і його медичного факультету і глибоким корінням йде в минуле. Викладання на медичному факультеті почалося в Харківському університеті з 1811 року. Родоначальником терапевтичної школи була кафедра патології, терапії та клініки. Студенти отримали можливість осягати терапевтичні науки і відточувати практичні навички під наглядом досвідчених лікарів. Працювали, створювали, лікували пацієнтів та навчали тоді майбутніх молодих лікарів видатні діячі медичної науки - професори Дрейсіг В.Ф., Кнігін І.Д., Брандейс Г.Ф., Рейпольський І.М., Блюменталь А.І., Опенховський Ф.М. і багато інших.

У 1920 році були закриті всі університети, професорсько-викладацький склад яких не підтримав радянську владу, тоді ж не стало і медичного факультету Харківського університету.

Лише з набуттям Україною незалежності та демократичного відродження стало можливим відновлення класичної університетської медичної освіти. 20 листопада 1992 року Міністерство освіти і науки України наказом №185 доручило університету відновити підготовку медичних фахівців з наданням їм права займатися лікарською діяльністю. У березні 1993 року був відкритий медичний факультет (до 2008 року – факультет фундаментальної медицини) і розпочався другий етап підготовки лікарівуХарківському університеті.

Кафедра внутрішньої медицини (до 2008 року – внутрішніх хвороб) стала однією з факультет утворюючих і її вік повністю збігається з віком медичного факультету.

В основу науково-педагогічної діяльності кафедри покладені кращі традиції всесвітньо відомої Харківської терапевтичної школи, створеної з часів заснування медичного факультету Харківського імператорського університету.

Із дня заснування до вересня 2018 р. кафедрою керував перший декан медичного факультету, доктор медичних наук, професор Яблучанський Микола Іванович. З його ініціативи в основу викладання пропедевтики внутрішньої медицини з самого початку існування кафедри покладено синдромний принцип, а замість факультетської та госпітальної терапії викладалися внутрішні хвороби. Цей підхід згодом став використовуватися у всіх інших медичних установахнашої країни.

Під керівництвом Яблучанського М.І. виконано та захищено понад 40 кандидатських та 8 докторських дисертаційних робіт. Учнями професора Яблучанського М.І. вважає себе не одне покоління лікарів. Його наукові роботи, присвячені серцево-судинній патології, зокрема порушенням серцевого ритму, добре відомі не тільки в Україні, а й за кордоном. Будучи дипломованим математиком, професор Яблучанський М.І. у своїх медичних дослідженнях широко застосовувавматематичні моделі. Яблучанський М.І. є автором понад 650 наукових праць, в тому числі 35 монографій. За його редакцією видано 85 наукових посібників та біля 60 публікацій у публіцистичних виданнях.

На теперішній час на кафедрі викладають дисципліни «Внутрішня медицина (в тому числі ендокринологія)» для студентів IV курсу, «Внутрішня медицина з військовою терапією» та «Виробнича лікарська практика» для студентів V курсу, «Внутрішня медицина з інфекційними хворобами та фтизіатрією» для студентів VI курсу. З 2009 р. викладання дисциплін кафедри ведеться і на англійській мові.

Клiнічними базами підготовки студентiв на кафедрі є Харківська клінічна лікарня на залізничному транспорті №1 філії «Центр охорони здоров'я» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» та Харківська міська поліклініка №24.

Поряд із досвідченими викладачами на кафедрі працюють молоді та обдаровані науково-педагогічні працівники, серед яких чимало колишніх випускників медичного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна. З моменту заснування на кафедрі було підготовлено та успішно захищено більше 30 дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук та 3 докторських дисертації за різними напрямками сучасної внутрішньої медицини. Сьогодні колектив кафедри під керівництвом доктора медичних наук, професора Тихонової Т.М. продовжує справу видатних попередників і з такою ж любов’ю, відданістю справі та пацієнту продовжують лікувати, досягати глибин медичної науки та виховувати нові покоління лікарів.

Корисні посилання